Май 292014
 
 29.05.2014
Май 122014
 
 12.05.2014

29 січня український народ вшановув 96 річницю героїчної трагедії і одночасно з тим духовної перемоги — бою під Крутами (29 січня 1918 рік), річницю вшанування світлої пам’яті юнаків, які захищали Київ від більшовицької орди.

Ось і в нашій школі вшановували пам’ять героїв — захисників молодої Української держави.
Відбулася виставка плакатів, присвячених битви під Крутами, фотографії тих років.
В класах пройшли виховні години з переглядом відеофільмів про цю подію
А у бібліотеці до пам’ятної дати підготовлена виставка книг на героїчну тематику “Герої Крут у наших серцях”.

Крути! Крути! Мужність і посвята,

Вірність, що міцніша понад смерть.

Крути! Крути! Горда і завзята

Кличе пісня і веде вперед.

«Пам’яті тридцяти»

На Аскольдовій могилі

Поховали їх —

Тридцять мучнів-українців,

Славних молодих…

На Аскольдовій могилі

Український цвіт! —

По кривавій по дорозі

Нам іти у світ.

На кого посміла знятись

Зрадника рука?

Квітне сонце, — грає вітер

І Дніпро-ріка… На кого завзявся Каїн?

Боже, покарай!

Понад все вони любили

Свій коханий край.

Вмерли в Новім Заповіті

З славою святих.

На Аскольдовій Могилі

Поховали їх.

Павло Тичина, 1918 рік


Май 122014
 
 12.05.2014

В школі були проведені наступні заходи:

- виховні години
- перегляд документальних відеофільмів
- конкурс плакатів
- відвідування учнями 11-го класу музею «Трагедія і доблесть Афгану»

Переглянути презентацію

Май 122014
 
 12.05.2014

Переглянути презентацію

У конкурсі від школи участь приймав учень 11 класу Сизоненко Євген
У першому турі він виборов І місце зі стрільби.

ІІ тур передбачав інтелектуально-творчі мистецькі конкурси:

1. Розповідь про одного з членів родини «Лицарі мого роду»
2. «Пісні звитяги» фрагмент пісні про солдатські будні.
3. «У солдата вихідний» конкурсант має продемонструвати свої здібності.

 

Май 112014
 
 11.05.2014

Ніхто не забутий, — ніщо не забуте … “
Промовлено було це дуже давно,-
Якби ж то по правді так було воно…
Ми згадуєм їх кожен рік тільки раз
Було ж визволителів більше у нас,
Що воювали за Україну,
Які захищали свій край і родину.
Лежать тепер поряд в могилах одних
І по можливості треба до них
Частіше приходити, шану віддати,
Бо нас захистили, ті юні солдати,
Які боронили свій край від чуми,
Щоб вільно ходили по цій землі ми.
Не треба ділити їх,- край боронили
І юні лягли, щоби ми з вами жили
На цій благодатній вкраїнській землі
Й щасливі були у нас діти малі.
Шану віддати їм всім вже пора,
Всім хто поліг, щоб росла дітвора
В вільній країні полів і степів,
В вільній країні гір і морів.
Правдиву історію пора б вже і знати,
За що воювали вкраїнські солдати,
За що воювали на власній землі,
За що полягли старі і малі.
Чому не розкажем ?
Чому не покажем ?
Тих справжніх ГЕРОЇВ, що в вічність пішли,
Що жити хотіли, — та смерть віднайшли.
Не з власної волі, — судилося так.
Віддаймо всім воїнам шану на знак
Подяки безмежної їм за життя
Яке дарували всім нам з небуття.

Олекса Терен